1. Літературно-мистецька течія в українській культурі першої половини XX століття, заснована на принципах гумору, іронії та трагікомізму, що виникла в умовах національного пригнічення; представники (наприклад, Остап Вишня, Валер’ян Підмогильний) часто використовували сміх як форму духовного опору та засіб відображення абсурду тоталітарної дійсності.
2. Філософсько-естетична концепція, що розглядає гумор, комічне та сміх як фундаментальні категорії буття та мистецтва, спрямовані на подолання трагедії через її осміяння.