1. Який швидко й безперестанку рухається, крутиться, вертиться; жвавий, метушливий.
2. Переносно: непостійний, легковажний, неспокійний; вітрогон.
юлавий
Буква
Приклади вживання
Прокинувсь юлавий і довго лежав, в’яло прислухаючись до того, що діється за дверима. «Снідає вже», — задоволено подумав він; виходить, уникне коротенької ранкової зустрічи з нею — встане хвилин за двадцять, коли піде Наталка на посаду… — Іване! — Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |