юдоль

1. (у біблійній та релігійній лексиці) долина, низька місцевість; часто вживається в переносному значенні як символ життєвого шляху, місця земних страждань, печалей або боротьби.

2. (переносно, книжн., часто з відтінком урочистості або риторичності) сфера життя, діяльності, що характеризується певними, часто важкими, умовами або подіями.

Приклади вживання

О земле, свята колоднице, Горя, мужности, смерти юдоль! Їхнє вчора — гірке й непривітне, Їхнє завтра — гірка тюрма, І нема для них раю світлого, І катам їхнім суду — нема. — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Частина мови: іменник (однина) |