1. (заст.) Харч, їжа, страва; те, що вживають у їжу.
2. (перен., рідко) Те, що духовно живить, дає задоволення розуму або почуттям.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Харч, їжа, страва; те, що вживають у їжу.
2. (перен., рідко) Те, що духовно живить, дає задоволення розуму або почуттям.
Приклад 1:
Але від нормальної каші подане їство відрізнялося не тільки консистенцією, а й кількістю остюків, чорного горошку, камінців і іншого сміття. Андрій свою кашу віддав Краснояружському, що, як і Охріменко» мав справді троглодитський апетит, виголоджений за довгі місяці.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”