Значення
- (Філософія) –
(філософський термін) Абстрактна сутність, внутрішня природа речі, яка існує сама по собі (позбавлена конкретних властивостей і не дана в чуттєвому сприйнятті), протиставляється “феномену” як явищу, доступному для пізнання.
- (Філософія) –
(рідко, у спеціалізованих контекстах) Суть, найглибша основа чогось; те, що становить істинну природу явища або поняття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. їмость, р. їмості, д. їмості, з. їмость, о. їмостю, м. їмості, к. їмосте