ї

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Використовується для підкреслення, уточнення або конкретизації названої особи, предмета, явища, місця, часу тощо, вказуючи на саме цей, а не інший елемент.

2. (Лінгвістика) –

   Слугує для логічного виділення та посилення члена речення, часто перед перерахуванням або уточнюючим поясненням.

3. (Лінгвістика) –

   Вживається для підтвердження точності, істинності висловлюваного, відповідаючи на питання «у якому сенсі?», «як саме?».

4. (Лінгвістика) –

   (У мовленні) Використовується як заповнювач паузи для зосередження уваги слухача на наступному слові або фразі.