вилучити

[ʋɪlut͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Прибрати, усунути щось із певного місця, середовища або сукупності; видалити.

  2. (Юриспруденція) –

    Забрати, відібрати щось у когось, часто з примусом або на підставі рішення уповноваженого органу.

  3. (Інформаційні технології) –

    У техніці, інформатиці: видалити, усунути елемент, компонент або дані з системи, тексту, коду тощо.

  4. (Математика) –

    У математиці, логіці: отримати, знайти шукану величину або висновок шляхом певних операцій (наприклад, вилучити невідоме з рівняння).

  5. (Історія) –

    Застаріле: визволити, звільнити когось із ув’язнення або скрутного становища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я вилучу, ти вилучиш, він вилучить, ми вилучимо, ви вилучите, вони вилучать

Більше записів