Значення
- (Ботаніка) –
Зарості низькорослих чагарників, переважно вільхи, верби, берези, що утворюють густі, важкопрохідні зарослі на болотах або в тундрі.
- (Ботаніка) –
Низькоросла, стеляста форма дерев (сосни, ялини, ялівцю тощо), що росте у високогір’ях або на півночі в умовах суворого клімату.
- (Лінгвістика) –
Розмовна назва невеликого, кволих статей або незначної людини; заст. — пустун, бешкетник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. єрник, р. єрника, д. єрникові, з. єрника, о. єрником, м. єрникові, к. єрнику