єлизавета

1. Жіноче особове ім’я, що походить від давньоєврейського імені Елішева (אֱלִישֶׁבַע) і означає “Бог — моя клятва” або “Богом обітована”.

2. Назва кількох міст, селищ та інших географічних об’єктів, історично поширена в Україні та світі (наприклад, колишня назва міста Кропивницький у 1754—1924 роках).

3. Історична особа, зокрема російська імператриця Єлизавета Петрівна (1709—1761), чиє правління вплинуло на історію України.

Приклади:

Приклад 1:
Тоді в Інституті час від часу з’являлася Єлизавета Старинкевич, яка ще не зовсім отряслася після кампанії «боротьби з космополітизмом». Не забуду добродушного сивоголового Феофана Скляра (його афоризми називалися в нас «склярозами»), неповторного каламбуриста Петра Довгалюка, розумного Миколу Сиваченка, не кажучи вже про осяйну подобу Леоніда Коваленка, іроніста й ідеаліста.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”