1. Який викликає жах, сильний страх або відразу; дуже страшний, огидний.
2. Надзвичайно великий за силою вияву; надмірний, величезний (про ступінь, інтенсивність чогось).
3. Дуже поганий, низької якості; відразливий, огидний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який викликає жах, сильний страх або відразу; дуже страшний, огидний.
2. Надзвичайно великий за силою вияву; надмірний, величезний (про ступінь, інтенсивність чогось).
3. Дуже поганий, низької якості; відразливий, огидний.
Приклад 1:
І 7-го фінал жахливий: Скрипник покінчив із собою. День і ніч не можу забути про це, прийти до тями!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”