1. Який виражає злобну, уїдливу насмішку, злий сарказм; сповнений єхидства.
2. Який своєю поведінкою, вчинками викликає неприємність, шкоду для когось; злий, підступний.
єхидний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А з другого боку було ясно, що ніякий спеціальний розрахунок за тим даванням махорки не стоїть, ніякий єхидний намір, крім великого ризику. Адже той Мельник роздає отак махорку рік чи два, а ще ніде й нікому не ставив ніяких умов і не вимагав ніяких зобов’язань чи щось в тім дусі.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Тут Iван Iванович, як i його начальник, налив з графина води i побiдно подивився поверх окулярiв на авдиторiю: мовляв, єхидний початок?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикметник () |