Значення
-
Релігійна система, що ґрунтується на поклонінні силам природи, предкам, багатобожжі, яка існувала в давніх народів до прийняття монотеїстичних релігій (наприклад, християнства чи ісламу); ідолопоклонство, політеїзм.
-
Застаріле або образливе позначення нехристиянських, зокрема язичницьких, релігій та культів.
-
Переносно: невігластво, темнота, дикунство у поглядах або поведінці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. язицтво, р. язицтво, д. язицтво, з. язицтво, о. язицтво, м. язицтво, к. язицтво