язикатий

[jɑzɪkɑtɪj] Прикметник

Буква:Я

Значення

  1. Такий, що має довгий язик (у 1-му значенні); з великим язиком.

  2. Розмовний. Багатомовний, красномовний, вправний у розмові.

  3. Розмовний, зневажливий. Такий, що любить багато говорити, патякати, пліткувати; балакучий.

  4. Розмовний. Упертий, сварливий, такий, що любить сперечатися, перечити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. язикатий, р. язикатого, д. язикатому, з. язикатого, о. язикатим, м. язикатім

Більше записів