Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має довгий язик (у 1-му значенні); з великим язиком.
2. Розмовний. Багатомовний, красномовний, вправний у розмові.
3. Розмовний, зневажливий. Такий, що любить багато говорити, патякати, пліткувати; балакучий.
4. Розмовний. Упертий, сварливий, такий, що любить сперечатися, перечити.
Тут же пригадав і те, як його сюди вели, а назустріч ішла компанія знайомих, і один з них (такий був язикатий поет-реготун В. Поліщук) запитав: «Куди? – — і по хвилі, здогадавшись, сам собі відповів на всю вулицю: — А-а-а… На ф а б р и к у – к у х н ю! — Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”