Значення
-
Збільшена форма від слова “язик” у значенні орган у ротовій порожнині.
-
(перен., розм., заст.) Велика, могутня мова, що поширена серед багатьох народів або на великій території.
-
(істор., заст., часто з негативним відтінком) Погордлива назва чужої, нехристиянської (язичницької) мови або народу, що розмовляє такою мовою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. язичище, р. язичища, д. язичищу, з. язичище, о. язичищем, м. язичищі, к. язичище