яйцекладність

[jɑjt͡sɛklɑdnistʲ] Іменник

Буква:Я

Значення

  1. Біологічна здатність самиць деяких тварин (зокрема комах, риб, плазунів, птахів) відкладати запліднені яйця для подальшого розвитку зародка поза організмом матері.

  2. Спосіб розмноження, при якому ембріон розвивається в яйці, відкладеному самицею в зовнішнє середовище, на відміну від яйцеживородіння та живородіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. яйцекладність, р. яйцекладності, д. яйцекладності, з. яйцекладність, о. яйцекладністю, м. яйцекладності, к. яйцекладносте

Більше записів