удачниця БукваУ 1. Жінка або дівчина, якій щастить, якій супроводжує успіх у справах; щасливиця. 2. Рідкісне прізвисько або прізвище жіночого роду, утворене від слова “удача”. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←щосекундияйцекладність→