Словник Української Мови
Буква
1. Назва літери «Ѣ» («ять») в кириличній абетці, що використовувалася в українській мові до правописної реформи 1918–1921 років для позначення давнього звука, який згодом збігся з [і].
2. Друкований або рукописний знак, графічне зображення цієї літери.
3. У переносному значенні — застарілий, непотрібний або незрозумілий елемент, символ чогось віджилого (наприклад, «як та ятка в алфавіті»).
Що стосується музи, то нею могла бути Ева, студентка астрофізики, варшав’янка, вар’ятка і давня Стахова приятелька. Увесь подальший шлях Перфецького, майже до дрібниць відстежений мною, являє собою вперте, невпинне і непомильне просування на Захід з його ніжним і зосере дженим присмерком. — Андрухович Юрій, “Перверзія”
Острів Хортиця є комплексною історико-культурною та природною пам’яткою, на території якої нараховується близько 70 пам’яток історії та археології: багатошарова пам’ятка на о. Байди (доба неоліту – XVIII ст. ), давньослов’янське поселення “Протовче” (XII-XIV ст. — Невідомий автор, “095 Mlr6”
Ця пам’ятка є a 11 b Пізні українські житія св. рівноапостольного князя Володимира 20 Успенский Б. А. Борис и Глеб: восприятие истории… – С. — Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”
“Палінодія” Захарії Копистенського як історичне джерело і пам’ятка ук- раїнської історіографії ХVІІ ст. — Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”
У записі про смерть королеви у Рочнику краківської капітули (пам’ятка XI ст. у копії XIII ст.) — Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”