ярослава

Пам’ятаю, як хрестили маленького сина Опанаса — Ярослава. Тоді я вперше зіткнулася з реальністю підпільного існування греко-католицької церкви: обряд здійснював удома, при зачинених дверях, священик, який «у миру» був звичайним бухгалтером. — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

вірш Ярослава Довгана «Коли подивитися збоку — розбійник…» ПЕРВЕРЗІЯ 142 (14) csxt-dl Монсиньйорові щиро звітую: Сьогодні, 8 березня, вдень, мені поталанило провернути спритну і цілком успішну операцію. Поки Респондент пере­ бував на семінарських слуханнях, я непомітно для нікого (!) — Андрухович Юрій, “Перверзія”

Думаю, що як би сї кінцеві записки про Ярослава й не належали до одного року з попереднїми, то се «въ то же лЂто» таки мусїло б належати не до сих дрібних записок, а до важнїйших фактів — до смерти Мстислава, 1228 р. Але нїщо не перешкоджає й записку про увільненнє Ярослава положити на той же 1228 рік. Отже ми маємо цїлий ряд «по том же», що належать до одного року, й припечатані вказівкою «въ то же лЂто» тягнуть ся й далї: «потомь же Ростислав пиньскый не престаяше клевеща…» Все се дуже легко можемо покласти на другу половину 1228 р., по смерти Мстислава, й початки 1229. — Невідомий автор, ” Mikhailo Grushievs Kii”

Уважаю певнїйшою дату Суздальської лїтописи, а властиво те, що тут смерть Михайла поставлена під одним роком з смертию Ярослава, котра дїйсно стала ся 1246 р., як видко з оповідання Карпінї (Recueil des voyages IV с. 761); докладне оповіданнє про смерть Михайла (с. — Невідомий автор, ” Mikhailo Grushievs Kii”

Найпервѣй старшого сына своего Вышеслава посадил 583 в Великом Новгородѣ, Изяслава – в Полоцку, Святополка – в Туровѣ, Ярослава по смерти Вышеслава – в Новгородѣ, Бориса – в Ростовѣ, Глѣба – в Муровѣ 584, Святослава – в Деревѣх, Всеволода – в Володымеру, Мстислава – в Тмутороканѣ, Станѣслава 585 – в Смоленску, Брячислава – в Луцку, Судислава – в Псковѣ, з которыми послал и священников, приказуючи сыном 586 своим, абы кождый з них 587 по своих панствах казал вѣры христіянскои учити и крестити людей в имя отца и и сына и святого 588 духа, а болваны и божници 589 крушити и з кгрунту выворочати590, а на тых мѣстцах церкви святыи ставити, которое приказанье его з пилностію591 всѣ сыны его за- ховали. Кгды 592 уже святый Владимер помочю всемогучого 593 бога всѣ бол- ваны и божницы 594 в всей Россіей 595 выкоренил, а церквей святых много набудовал и вѣру святую добре ущепил 596; так теж и пшыталей немало для убозства и уломных нафундовал и гойными датками и фундациями их ударовал, по великих цнотах своих в покою господу богу духа своего около року 1016 отдал 597, мовячи з псалмистою 598: “В a 100 b Жиленко І. В. — Невідомий автор, “Pizni Ukrayinski Zhitiia Sviatogo Kniazia Vol”