Словник Української Мови
Буква
1. Вічнозелене хвойне дерево родини соснових з конусоподібною кроною, гостюватою хвоєю та шишками, що звисають донизу; різновид смереки (Picea abies).
2. Символічна назва прикрашеного дерева (переважно смереки або ялиці), що використовується під час святкування Нового року та Різдва.
3. У переносному значенні — про струнку, високу людину (зазвичай жінку або дівчину).
Мов тая ялина При долині, похилилась, Замовкла Ярина; Тілько сльози утирає, На шлях поглядає. Із куряви щось вигляне І знов пропадає. — Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”
Майже кожного року сниться йому напередоднi Рiздва (коли ялина, коли юнiсть): якась чудова казкова королiвна, що вся в бiлому, а бiля неї, наче живi, в бiлих рукавичках — галантнi, елегантнi — журнали, пакети, сургучi i т. iн. …Степанида Львiвна — нiжна жiнка й хороша хазяйка. — Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”