1. Стан тварини (переважно самки), яка не може запліднитися або не запліднюється протягом певного періоду, а також стан худоби, що не приносить приплоду.
2. Стан землі, яка не обробляється і не дає врожаю; перебування землі під парою.
Словник Української Мови
Буква
1. Стан тварини (переважно самки), яка не може запліднитися або не запліднюється протягом певного періоду, а також стан худоби, що не приносить приплоду.
2. Стан землі, яка не обробляється і не дає врожаю; перебування землі під парою.
Та хіба знайдеться де-небудь хоч один тупорилий, нездатний сипати алегоріями навсібіч, мов сорока скрекотанням своїм?» Ґьоте — у Формі дефінітивній, себто делікатній, закидає Алегорії певну обмеженість і, що так мовлю, Школярську Яловість її. Лютер — у Формі полемічній, себто образливій, закидає Алегорії цілковиту її Порожнечу й Нікчемність. — Андрухович Юрій, “Перверзія”