Значення
-
Властивість за значенням дієслова “уземлитися“; стан, коли щось набуває ґрунтовності, реальних підстав, зв’язку з практикою або життєвими обставинами; протилежність відірваності, абстрактності.
-
(філос., психол.) Характеристика особистості, що виражається в її практичності, здатності реально оцінювати обставини та діяти відповідно до них; заземленість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уземленість, р. уземленості, д. уземленості, з. уземленість, о. уземленістю, м. уземленості, к. уземленосте