Значення
-
Діалектна фонетична зміна, при якій голосний звук [е] після м’яких приголосних та [j] переходить у [а] (наприклад, “тяжко” замість “тежко”, “взяти” замість “взєти”), характерна для деяких південно-західних говорів української мови.
-
У лінгвістиці — одна з найважливіших фонетичних ознак, що розрізняє українські говори, зокрема наявність цієї зміни (якання) проти її відсутності (екання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. якання, р. якання, д. яканню, з. якання, о. яканням, м. яканні, к. якання