Значення
-
У слов’янській міфології та фольклорі — лісова відьма, зла баба-чарівниця, що живе в глибокому лісі в хаті на курячих ніжках; персонаж казок, який зазвичай шкодить людям, але іноді може допомогти герою.
-
У народних віруваннях — зла, потворна стара жінка, що асоціюється з нечистою силою; відьма.
-
(переносно, розмовне) Про злу, сварливу, потворну жінку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. яга, р. яги, д. язі, з. ягу, о. ягою, м. язі, к. яго
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘яга’ походить від праслов’янського *jega, що означало ‘хвороба, недуга’. Це значення збереглося в багатьох слов’янських мовах: у болгарській ‘енза’ — назва хвороби, у сербохорватській ‘језа’ — ‘дрож, жах’, у словенській ‘jeza’ — ‘гнів, злість’, у старослов’янській ‘вза’ — ‘хвороба’. З часом слово набуло й інших відтінків, пов’язаних зі страхом і чимось моторошним. У східнослов’янських мовах, зокрема в українській, форма ‘яга’ могла виникнути внаслідок аналогійного вирівнювання. Це слово також пов’язане з міфічним персонажем Бабою-Ягою, що уособлює злі сили.