ябедництво

1. Дія за значенням «ябедничати»; повідомлення комусь (зокрема старшому, керівнику тощо) про вчинки, слова або наміри іншої людини з метою нашкодити їй, часто через особисту неприязнь, корисливість або бажання виглянути краще; донощицтво.

2. Схильність до таких дій; ябедницький характер, поведінка.

Приклади вживання

У колективі Мишка не люблять за хитрість, забіякуватість та ябедництво. Він намагається всю вину пе- рекласти на інших. — Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs”

Частина мови: іменник (однина) |