ябеда

1. Людина, яка схильна до ябедництва, паскудства, зраджує чиїсь таємниці, доносить на когось з корисливих чи злобних мотивів; наклепник, паскудник, донощик.

2. (у прямому значенні) Злісна наклепницька вимова, донос, паскудство; також обмовляння, плітки.

Приклади вживання

Сiроока журналiстка реготала: звертайсь, мовляв, звертайся, я вже давно знаю, що ти «ябеда» (вона так i сказала — «ябеда»)… Але що я могла їй на це вiдповiсти? Отже, залишалась тiльки єдина жiнка, що з нею я почувала себе досить спокiйною. — Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |