1. Який є взірцем, зразком для наслідування; ідеальний, бездоганний.
2. Який служить зразком, моделлю для виготовлення чогось; типовий, еталонний.
взірцевий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Розвалитися вона мала, на думку істориків, раніше, адже являла собою взірцевий «колос на глиняних ногах». • Царі III династії Ура породили безприкладного в історії Месопотамії бюрократичного монстра — «високоцентра- * На відміну від стародавніх єгиптян, жителі Месопотамії покійників не набальзамовували, а ховали в звичайних могилах, причому навіть без домовини, часом у глиняних посудинах.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Неокласики (від грецького neos: новий і латинського classicus: взірцевий) — неформальне товариство вільних від ідеологічних настанов митців, які шанували талант митця і цінували літературу за її іманентними критеріями. Вони не пов’язували себе ніякими зобов’язаннями.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикметник () |