вжиток

[ʋʒɪtok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова «вживати»; використання чогось для певної мети, користування чимось.

  2. (Соціологія) –

    Звичка, звичай, норма поведінки або ставлення, що утвердилися в певному середовищі або суспільстві.

  3. (Лінгвістика) –

    (заст.) Користь, вигода, придатність для чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вжиток, р. вжитку, д. вжиткові, з. вжиток, о. вжитком, м. вжиткові, к. вжитку

Більше записів