вжиткування

[ʋʒɪtkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова «вжиткувати»; використання чогось на практиці, застосування чого-небудь для певної мети, уведення в ужиток.

  2. (Соціологія) –

    (у філософії, соціології) Процес та результат освоєння індивідом або групою соціальних норм, цінностей, знань, навичок, що робить можливою їхню ефективну участь у житті суспільства; інтеграція в соціальну систему.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вжиткування, р. вжиткування, д. вжиткуванню, з. вжиткування, о. вжиткуванням, м. вжиткуванні, к. вжиткування

Більше записів