Частка, що вживається для підсилення виразу певності, очевидності, настійливості або нетерпіння, часто з відтінком здивування чи докору; відповідає значенням «авжеж», «звісно», «справді», «неодмінно».
вжеж
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Рабиня Вжеж, пророчиця рабинь всіх розпустила, казала: годі вже тих царських звичок, час привикати без рабинь до праці, бо хутко здасться. Деїфоб От нові ще примхи!
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: t.d. () |