Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Поглядати, виглядати, визирати звідкись, з-за чогось, обережно або мигцем виставляючи частину обличчя (переважно очі) для того, щоб побачити щось, не показуючись повністю.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Легко помічатися, проглядатися, виявлятися (про щось неочевидне, приховане).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я визиркаю, ти визиркаєш, він визиркає, ми визиркаємо, ви визиркаєте, вони визиркають