1. Той, кого визволили з полону, неволі, окупації або в’язниці.
2. У переносному значенні: людина, яка звільнилася від гнітючих обставин, упереджень, залежності тощо.
3. Заст. Учасник визвольної боротьби, повстанець.
визволенець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |