визволенець

[ʋɪzʋolɛnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Той, кого визволили з полону, неволі, окупації або в’язниці.

  2. (Психологія) –

    У переносному значенні: людина, яка звільнилася від гнітючих обставин, упереджень, залежності тощо.

  3. (Історія) –

    Заст. Учасник визвольної боротьби, повстанець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. визволенець, р. визволенця, д. визволенцеві, з. визволенця, о. визволенцем, м. визволенцеві, к. визволенцю

Більше записів