1. Надзвичайно оригінальний, незвичайний, що різко виходить за межі загальноприйнятих норм, звичаїв або смаку (про вчинки, поведінку, одяг тощо).
2. Надмірно розкішний, вражаючий своєю пишністю або дорогою вишуканістю.
екстравагантний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
кількість перехожих мюнхенців з волоссям фарбованим на зелено або червоно зростала з кожною годиною мого перебування Серед таких смараґдово-пурпурових ундін навіть сімдесятирічні бабеґи не становили надмірної 147 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ рідкості Зимові дерева були обсипані ліхтарями Вечірніми електричками подорожували Маври і Паяци а сонми Янголиць у стилі панк перепурхували з однієї кнайпи до іншої слідом за Чортами і Римськими Легіонерами Поза тим загальна атмосфера була достатньо спокійною аж ніяк не криміногенною і саме тому на мій погляд не зовсім святковою З РОЗДІЛОВИМИ ЗНАКАМИ КРАЩЕ Дописати історію з Паваротті у Віденській опері — для «Ідеї» Текст оголошення: «Екстравагантний чужинець високого зросту шукає самотню баварку з традиційною кухнею для спільного святкування фашінґу Вію не більше сорока. Розмовляю італійською.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |