Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова «визнати»; офіційне або публічне підтвердження існування, законності, правомірності або цінності когось або чогось.
- (Юриспруденція) –
(У міжнародному праві) Односторонній акт держави, яким вона констатує певний фактичний стан або ситуацію (наприклад, визнання нового уряду, держави або територіальних змін) із випливаючими з цього юридичними наслідками.
- (Соціологія) –
(У філософії, соціології) Концепція, що стосується процесу, в якому людина або група отримує від інших підтвердження своєї ідентичності, статусу, заслуг або прав, що є важливим для формування самосвідомості та соціальної інтеграції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. визнаття, р. визнаття, д. визнаттю, з. визнаття, о. визнаттям, м. визнатті, к. визнаття