визнаття

[ʋɪznɑttjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова «визнати»; офіційне або публічне підтвердження існування, законності, правомірності або цінності когось або чогось.

  2. (Юриспруденція) –

    (У міжнародному праві) Односторонній акт держави, яким вона констатує певний фактичний стан або ситуацію (наприклад, визнання нового уряду, держави або територіальних змін) із випливаючими з цього юридичними наслідками.

  3. (Соціологія) –

    (У філософії, соціології) Концепція, що стосується процесу, в якому людина або група отримує від інших підтвердження своєї ідентичності, статусу, заслуг або прав, що є важливим для формування самосвідомості та соціальної інтеграції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. визнаття, р. визнаття, д. визнаттю, з. визнаття, о. визнаттям, м. визнатті, к. визнаття

Більше записів