Значення
- (Література) –
Власна назва літературного прийому, запропонованого українським письменником Миколою Хвильовим, який полягає у творенні нових слів або вживанні рідковживаних архаїчних, діалектних слів для посилення художньої виразності тексту та наближення мови до народної основи.
- (Лінгвістика) –
(У розширеному значенні) Творча мовна практика, спрямована на активізацію, відродження та впровадження в сучасний вжиток багатства національної лексики, зокрема архаїзмів, діалектизмів, історизмів та неологізмів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виживичування, р. виживичування, д. виживичуванню, з. виживичування, о. виживичуванням, м. виживичуванні, к. виживичування