виживаність

1. Здатність організму, виду, популяції або біологічної спільноти зберігати життя та продовжувати існування в складних, несприятливих або екстремальних умовах середовища.

2. У медицині та демографії — статистичний показник, що відображає ймовірність збереження життя для певної групи осіб (наприклад, хворих з конкретним діагнозом) протягом заданого проміжку часу.

3. У техніці та економіці — здатність системи, підприємства чи технології функціонувати та зберігати працездатність у кризових умовах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |