вижитий

1. (про людину) Який пережив важкі випробування, небезпеку або складні життєві обставини, залишившись живим і часто отримавши глибокий досвід.

2. (перен., про почуття, стан) Який втратив силу, свіжість, інтенсивність; згаслий, виснажений.

3. (у геології, про корисні копалини або породу) Який зазнав вивітрювання та вилуговування, в результаті чого втратив частину цінних компонентів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |