вижитий
[ʋɪʒɪtɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Психологія) –
(про людину) Який пережив важкі випробування, небезпеку або складні життєві обставини, залишившись живим і часто отримавши глибокий досвід.
- (Психологія) –
(перен., про почуття, стан) Який втратив силу, свіжість, інтенсивність; згаслий, виснажений.
- (Геологія) –
(у геології, про корисні копалини або породу) Який зазнав вивітрювання та вилуговування, в результаті чого втратив частину цінних компонентів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вижитий, р. вижитого, д. вижитому, з. вижитого, о. вижитим, м. вижитім