дегумування

[dɛɦumuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Геологія) –

    Процес видалення гумусу (органічної речовини) з ґрунту, що призводить до зниження його родючості.

  2. (Історія) –

    Історичний процес масового знищення козацької старшини, козацтва та їх сімей, здійснений російською імперською владою на території Гетьманщини у 1708–1727 роках за наказом Петра I після переході гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XII.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дегумування, р. дегумування, д. дегумуванню, з. дегумування, о. дегумуванням, м. дегумуванні, к. дегумування

Більше записів