виводити

1. Вести когось, щось звідкись назовні або до певного місця; спрямовувати рух.

2. Приводити до якогось стану, результату або становища (наприклад, виводити з ладу, виводити на чисту воду).

3. Отримувати, встановлювати щось шляхом логічних міркувань, обчислень або досліджень (наприклад, виводити формулу, виводити закономірність).

4. Вирощувати, розводити тварин або рослини, виводячи молодняк.

5. У техніці: відображати інформацію на екрані, дисплеї, принтері тощо.

6. Видаляти, усувати плями, забруднення.

7. У мовознавстві: утворювати похідні слова за певними моделями.

Приклади:

Приклад 1:
Особливо вдавалася нам «Червоная ружа трояка…» — Микола навчив мене виводити на тлі мелодії різні «кандибобери»… Велике місце в моєму духовному дозріванні відігравала музика. У Чернігові, ясна річ, не було ні опери, ні серйозних концертів — музичні враження постачали лише радіо та ще заїжджі гастролери, як правило, не дуже високої якости (як виняток пригадую концерти закарпатського хору, що справив на мене колосальне враження).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Так, внутрішня логіка алгебри дозволяла виводити формули, з яких випливало, припустімо, що мусить існувати якесь іще невідоме нам явище, інакше довелося би піддати сумніву весь тисячолітній математичний досвід. Такою, для прикладу, була й славнозвісна Ейнштайнова Е=mc2.
— Невідомий автор

Приклад 3:
Тодi пiдiйшов до неї її рiдний син i сказав чужим голосом: — Покинь, стара, виводити, бо менi нiколи зараз, i до того ж я мушу за твоєю допомогою пролiзти до братового штабу. Та не встиг Андрiй вимовити своїх останнiх слiв, як у дворi зашумiло.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”