Древослів

Словник Української Мови

дарівниця

[dɑriʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Релігія) –

    Жінка, яка дарує щось, наділяє когось дарами; жертводавиця.

  2. (Релігія) –

    У народній творчості: персоніфікація свята Різдва, яка, за повір’ями, приносить дітям подарунки; різдвяна дарувальниця.

  3. (Релігія) –

    Заст. Назва жіночого монастиря, заснованого на кошти благодійників (меценатів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дарівниця, р. дарівниці, д. дарівниці, з. дарівницю, о. дарівницею, м. дарівниці, к. дарівнице

Більше записів