вивідник

[ʋɪʋidnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Той, хто виводить когось, показує дорогу; провідник, поводир.

  2. (Біологія) –

    Той, хто виводить (розводить) тварин, рослини; селекціонер.

  3. (Лінгвістика) –

    Рідкісне: той, хто виводить щось (наприклад, плями), видаляє.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вивідник, р. вивідника, д. вивідникові, з. вивідника, о. вивідником, м. вивідникові, к. вивіднику

Більше записів