гамарник

[ɦɑmɑrnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Власна назва українського прізвища.

  2. (Історія) –

    (істор., рад.) Скорочена, розмовна назва посади народного комісара (наркома) з військових і морських справ СРСР, яку в 1925–1937 роках обіймав Ян Гамарник.

  3. (Історія) –

    (істор., рад.) Розмовна назва будівлі, де розміщувався штаб військового округу або наркомат оборони (за аналогією з назвою «наркомфін» для фінансових установ).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гамарник, р. гамарник, д. гамарник, з. гамарник, о. гамарник, м. гамарник, к. гамарник

Більше записів