1. Зникнути, перестати існувати (про явище, звичку, стан тощо).
2. Припинити своє існування, зникнути (про рід, покоління, популяцію).
3. Розм. Піти, залишити місце перебування (часто поступово або непомітно).
Словник Української Мови
Буква
1. Зникнути, перестати існувати (про явище, звичку, стан тощо).
2. Припинити своє існування, зникнути (про рід, покоління, популяцію).
3. Розм. Піти, залишити місце перебування (часто поступово або непомітно).
Відсутні