1. (про об’єкт) Такий, що вигнутий, викривлений назовні; вивернутий.
2. (переносно, про думки, вчинки) Незвичайний, дивний, що суперечить здоровому глузду або загальноприйнятим нормам; викривлений, ненормальний.
вивернений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На вішальці висить пальтичко Андрійка; один рукав вивернений. Кашкетик з поломаним гербом, на маківці горбик, слід від голови.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прикметник () |