1. (історичне) Представник привілейованого стану, вищої знаті в Молдовському князівстві XIV–XIX століть, що володів землями та мав політичні права.
2. (переносне, книжне) Людина з вищого, аристократичного кола; вельможа, магнат.
дарморос
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |