1. Набути знань, навичок у якійсь галузі, оволодіти професією шляхом навчання.
2. Довести себе до стану втоми, виснаження тривалим чи напруженим навчанням.
вивчитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але ж я дуже хотіла б вивчитися — та од кого?.. Самій не можна, бо важко… Та й книжки ніде такої тут не знайдеш: тут же й книгарень нема… — А ви б сказали, щоб вас повчив… той… — професор хотів був уже вимовити «яраліст», як вимовляла й мадам Андропулова, але побоявся, щоб те слово Зоя не взяла за глум.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Колись заманулося йому вивчитися читати. Так схотiлося, що не мав упокою, аж поки вивчився.
— Невідомий автор
Частина мови: дієслово () |