1. Встановлення дати (часу створення, появи, виникнення) чогось; позначення чогось певною датою.
2. Визначення віку, часу походження яких-небудь предметів, явищ, подій за допомогою спеціальних наукових методів.
датування
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Протягом кількох останніх десятиліть вони широко використовують радіовуглецевий метод датування органічних рештків. Іноді на допомогу хронографам приходить особливість староєгипетського сонячного календаря.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Датування аравійської епіграфіки проблематичне. Одні вчені відносять її до кінця II — початку І тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
Датування цього некрополя першою половиною X ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”