виучениця

[ʋɪut͡ʃɛnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Освіта) –

    Жінка або дівчина, яка навчається у когось, отримує знання, навички або професійну майстерність під безпосереднім керівництвом досвідченого вчителя, майстра; учениця, вихованка.

  2. (Виробництво) –

    (У спеціальному, часто професійному контексті) Особа жіночої статі, яка проходить строкове навчання певному ремеслу або професії, перебуваючи в учнівських стосунках з майстром; підмайстриця, учениця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виучениця, р. виучениці, д. виучениці, з. виученицю, о. виученицею, м. виучениці, к. виученице

Більше записів