1. Учень, якого хтось вивчив, навчив певної майстерності, професії; той, хто пройшов виучку.
2. Заст. Учень, який навчається ремеслу у майстра, перебуваючи в нього на повному утриманні; учнівський підмайстер.
виученик
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |