витравлювач

1. Особа, яка займається витравлюванням — хімічним видаленням матеріалу з поверхні, особливо в технологіях обробки металу, друку чи виготовлення друкованих плат.

2. Хімічна речовина або розчин (травильна кислота, луг тощо), призначений для витравлювання — розчинення, роз’їдання поверхневого шару матеріалу (металу, скла, кремнію) з метою його обробки, очищення або створення рельєфного малюнка.

3. Технічний пристрій або апарат (ванна, камера, установка), в якому проводиться процес витравлювання матеріалів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |