витончення

1. Дія за значенням дієслова “витончити” — процес надання чомусь витонченості, вишуканості, тонкої обробки або доведення до високого ступеня досконалості.

2. Результат такої дії — вишуканість, тонкість, досконалість форми, манер або смаку, які є наслідком витонченої обробки чи розвитку.

Приклади:

Приклад 1:
Таке ускладнення розвивається за умови витончення однієї зі стінок барабанної порожнини. Аномалія якої стінки має місце?
— Невідомий автор